Теорія двомовності нації – абсурд

У Києві 11 лютого 1963-го розпочалася Республіканська конференція з питань культури української мови. Організатори – Київський державний університет та Інститут мовознавства Академії наук УРСР. Учасники виступили за надання українській мові статусу державної.

Конференція проходила в корпусі Київського університету на бульварі Шевченка. Дослідниця Лідія Орел розповіла, що українську мову витісняють з усіх сфер життя. Диктор Петро Бойко пропонував усунути слова-кальки з української мови та наголошував на необхідності мовцям керуватися внутрішніми правилами української мови.

За 5 днів зачитали 27 доповідей. У них йшлося, що теорія двомовності нації – абсурдна. Єдина рідна мова українців — українська.

Учасники форуму звернулися до найвищих органів державної влади з клопотанням ввести у всіх дошкільних, загальноосвітніх і середніх навчальних закладах українську мову навчання. Уся документація в установах, підприємствах має вестися рідною мовою. Йшла мова і про збільшення видавництва наукових праць, художніх книг і підручників українською.

Конференція стала “публічним протестом” проти політики партійно-радянського керівництва у мовній сфері. Учасники виступили за надання українській мові статусу державної.

Влада вжила усіх заходів, аби не допустити можливого повторення таких зустрічей. “Активних” українців звільняли з роботи, їм забороняли публічно виступати, забороняли конференції. Проте із тимчасовою політичною “відлигою” ці репресії не були надто значними.

Джерело: gazeta.ua