“Єврей на засіданні вперше говорив українською” – як українську робили мовою діловодства

23 березня 1918-го року Центральна Рада оголосила українську мовою діловодства Української Народної Республіки.

“У ту революційну добу не було потреби нормувати те, що українська мова є офіційною мовою держави. Якогось конкретного закону про мову не було. Але з часом виникла потреба у формальному ухваленні української, як мови діловодства. Це була відповідь тим силам, які ще пручалися визнавати державну мову. З міст приходили звернення, що хтось відмовляється користуватися українською, каже, що немає закону, який би змушував користуватися нею. Для цього й прийняли ухвалу. Із початку існування УНР усі документи, які видавала влада були українською мовою. В ухвалі було вказано, що раніше все робилося правильно”, – каже кореспонденту Gazeta.ua завідувач музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук.

В УНР користувалися правописом, який уклав мовознавець Іван Огієнко.

“Перші рухи в напрямку кодифікації мови різко активізувалися на початку 1918 року. Тоді почали реалізовуватися напрацювання, які існували раніше. Одним із найбільших промоторів цієї справи став Іван Огієнко. Він працював у Київському університеті на кафедрі російської мови, бо кафедри української не було. Огієнко став одним із перших, хто почав видавати правила синтаксису та граматики української мови. Влада створила спеціальну групу, до якої входили філологи, літератори, педагоги. Вони уклали правопис української мови, яким користувалися в УНР. Цю роботу використовували і у всіх наступних правописах”, – каже історик.

Українська влада не намагалася обмежити нацменшини у використанні рідної мови. Це вважалося приватною справою.

“У квітні 1917 року відбувся Український національний конгрес, який легітимізував Центральну Раду. На ньому нацменшини виступали своїми мовами. А після прийняття мовної ухвали в протоколах Центральної Ради навіть було зафіксовано, що: “вперше на засіданні єврей говорив українською мовою”.

Суспільство було неоднорідне, українську знали не всі. Якось одна з комісій Центральної Ради розглядала закон, підготований російською. Один з членів заявив, що якщо його не подадуть українською, то він покине комісію. І вже на засіданні Ради вони цей закон подавали державною мовою. Конкретних законів про мови нацменшин у УНР не було, але до них ставились толерантно. Про це свідчить і те, що на перших українських карбованцях номінал був написаний чотирма мовами – українською, російською, польською та їдишем. Українці самі ледве вилізли із національного терору і не хотіли гнобити інші народи”, – додав Кучерук.

Джерело: gazeta.ua

Знайшли помилку?
Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"
“Єврей на засіданні вперше говорив українською” – як українську робили мовою діловодства

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: