Ніл Хасевич — творець візуального образу УПА

«Малюнок є правдою абсолютною, а мову правди треба вчити скрізь і завжди… Це єдина мова, якою можна висловити все», — це слова видатного українського митця Ніла Хасечива, який під час боротьби ОУН-УПА за державну самостійність, обрав життя повстанця, а не служіння окупанту.

Він народився 25 листопада 1905-го на Рівненщині у родині затятих борців за волю України — батько з братами, повоювавши за національну справу, згодом були відправлені на Сибір. Ніл Хасевич залишився з матір’ю. У 14 років трапилася жахлива трагедія: підвода, на якій вони їхали, потрапила під поїзд. Мати загинула, а Ніл утратив ліву ногу. Після тривалого лікування став до навчання у рівненській майстерні Василя Леня. Лень згодом допоміг йому вступити до Варшавської академії мистецтв.

У 1930-х Ніл Хасевич був відомим художником у тодішній ІІ-й Речі Посполитій. Його роботи виставлялися у найкращих галереях міжвоєнної Європи. Він був майстром олійного живопису та графіки, які згодом проміняв на агітаційні гравюри для УПА.

Польська пацифікація та совєцька окупація України не могли залишити Ніла Хасевича байдужим. У 1935-му, після знайомства зі Степаном Бандерою, він стає до лав ОУН. У розпал Другої світової війни художня майстерність Ніла Хасевича як ніколи знадобилася для націоналістичної пропаганди.

На початку 1943-го він йде добровольцем (псевда “Бей-Зот”, “Джміль”) у загони УПА під командуванням Романа Шухевича. Воїн-художник, який палав повстанчим духом, попри інвалідність, твердо вирішив віддати свій талант визвольній боротьбі.

«Митцям його рівня, мабуть, важко уявити, як можна було творити шедеври художньої графіки в умовах підпілля, та ще й у підземеллі, при світлі нафтової лампи, але “Бей-Зот” зумів пристосуватися до обставин і плідно працювати», — згадував про Ніла Хасевича полковник УПА Василь Галаса.

По завершенні Другої світової війни совєти продовжували здійснювати терор проти українців. Розуміючи, що це варто розголосити на весь світ, альбом Ніла Хасевича “Волинь у боротьбі” підкидують делегатам ООН українські емігранти. Відповідь Кремля не забарилась — упродовж 1949-1951 років загони МҐБ проводять каральні рейди Рівненщиною у пошуках автора пропагандивного альбому.

Криївку, у якій працював Ніл Хасевич було викрито у селі Сухівці на початку 1952-го. 4 березня ґебісти оточили повстанців, але ті живими не здалися – Хасевич застрелився з особистої зброї разом зі своїми двома охоронцями. Тіла мертвих націоналістів окупанти впродовж тижня виставляли для глуму, постраху та деморалізації мешканців Клевані. А потім вивезли в невідомому напрямку. 

«Поки буде залишатися бодай одна краплина моєї крові, я буду битися з ворогами свого народу, і нехай я не можу битися з ними зброєю, але я б’юся різцем і долотом», — так говорив про свою боротьбу за волю України видатний уродженець Рівненщини, художник повстанчого духу Ніл Хасевич.

Денис Ковальов

 

Джерело: pravyysektor.info

Знайшли помилку?
Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"
Ніл Хасевич — творець візуального образу УПА

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: