Наші за кордоном відкрили український музей

Засновники: Івушкіна Тетяна та Гвоздьова Наталія Михайлівна, моя мама.

Ми обидві родом з Дніпропетровської обл. А якщо точніше, то я народилася «серед степу широкого» – на Дніпропетровщині у Дніпродзержинську ( зараз – Камьянське ). У 60-х разом з батьками переїхала у Вільногорськ і навчалася в одній з двох існуючих на той час українських шкіл, яку обрала самостійно.

З дитинства полюбляла писати вірші, навіть трохи друкувалася. Втім мріяла стати акторкою.

В Естонії, а саме в місті Кохтла-Ярве, куда мене закинула доля ще у далекому 1984 році, навчалася у Талліннському технічному університеті, але навчання так і не завершила.

У травні 2013 року я зареєструвала та очолила Українське земляцтво «Два кольори».

Пізніше Музей поповнювався речами, що давали родичі, друзі, однокласники, знайомі. До них ще приєдналися користувачі соціальних мереж. Багато чого я купувала за свої гроші.

Так з’явилися колекції, які прикрасили музей :

• Церковні книжки (найстаріша – 1874року), ікони (найстаріша – вінчальна пара 1900 року)
• Побутові речі (прядки, посуд, знаряддя праці і т. ін.)
• Вироби майстрів петриківського розпису з середини ХХст.
• Писанки з середини ХХ ст. до нашого часу, зокрема від засл. майстрів України, членів СХУ Оксани Білоус (Київ) та Галини Павлів (Запоріжжя)
• Мальованки майстрів петриківського розпису
• Бісерки, травленки та інші писанки з різних регіонів країни
• Колекція рушників початку ХХст. ( з України та Естонії), Дніпропетровська, Полтавська, Сумська, Київська, Вінницька, Рівненська, Івано – Франківська, Запорізька, Тернопільська, Львівська обл.
• Намітки, середина ХХ ст. (Рівненська, Чернівецька обл.)
• Сорочки чоловічі, жіночі, дитячі з початку ХХст., (Дніпро, Полтавська, Сумська, Чернігівська, Запорізька, Вінницька, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська, Чернівецька обл.)
• Постільні облаштунки (наволочки, ясики, підзори), Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська обл.
• Картини (Дніпро, Запорізька, Івано-Франківська обл.)
• Зразки вишивки (Дніпро, Полтавська, Чернігівська, Київська, Івано-Франківська обл.
• Серветки (Дніпро, Івано-Франківська обл.)
• Скатертини, покривала, мережива
• Хустки початку ХХст.
• Дитячі речі (з 1926 року)(Дніпро, Запорізька обл.)
• Глиняні вироби (Дніпро, Київська, Запорізька, Полтавська обл..)
• Посуд

• Прикраси
• Іграшки та ін.
• Старі світлини (початок – друга половина ХХ ст.)(Дніпро, Івано-Франківська, Рівненська обл.)
• Статуетки
• Значки радянського часу
• Грошові знаки та марки та інші речі.

Ці надзвичайні колекції старожитностей стали предметом уваги багатьох виставок у містах Котхла-Ярве, Йиїві, Валга:

• «Землі української дух» – виставка української вишивки;
• «Стелися, доле, рушниками» – виставка українського рушника;
• «Виставка української хустки» ;
• «Небо і Земля нині торжествують» –  Різдвяна виставка;
• «Писанка – символ життя» до Великодня;
• «Побутові речі української родини» – виставка родинних речей, які зберегли мама та бабуся;
• «Дніпропетровщина – край степовий»
• «Український колорит» – виставка строїв, деталей одягу, хусток, наміток та рушників 8 етнографічних регіонів України
• «Петриківськими стежками» – виставка петриківського розпису.

Саме тепер в Вахтраському творчому центрі Котхла – Ярве відбувається виставка Петриківського розпису, де виставлено більше 70 експонатів.

Особливою популярністю користуються різноманітні майстер – класи, зокрема по вив’язуванню хусток, виготовленню ляльок – мотанок, виготовленню вареників та інші.

У музеї кожного тижня випікається хліб на заквасці.

Відкриття Українського музею у місті Кохтла-Ярве відбулося 21 жовтня 2014 р.  На той час це був музейний куточок на базі Українського земляцтва, яким я керую.

Офіційний статус Музей отримав 11 липня 2017 року.

Але з часом стало бракувати місця для належної діяльності музею, тому вже в жовтні 2018 року була придбана квартира під музей, де в майбутньому можна буде не лише показати якусь виставку чи фільм, провести семінар, тематичний вечір, урок чи майстер – клас, а й показати українську кухню – приготувати українські страви чи випічку. Умови дозволяють.

Тепер площа музею 98 кв. м. Одна із кімнат облаштовується як українська хатка. У 2018 р. отримали одноразову фінансову допомогу від Верховної Ради Естонії на придбання обладнання для музею.

Підтримується зв’язок із Сарненським історико – етнографічним музеєм (Рівненська обл.), директор Дашко Вікторія та з Центром народного мистецтва «Петриківка» (Дніпро), директор Василь Біленко.

Джерело: diplomat.media