Історія, яка змусить замислитись про наше ставлення до людей та грошей

“… Вона запитала його:

-В яку ціну яйця?

Старий продавець відповів:

– 2,25 грн за яйце, пані.

Вона сказала йому:

-Я візьму 6 яєць за 10 грн, або я піду. 

Старий продавець відповів:

– Ви хочете взяти їх за ціною, яку ви хочете. Можливо, це хороший початок, тому що я не зміг продати навіть одне яйце сьогодні.

Вона взяла яйця і пішла, відчуваючи, що виграла. Вона сіла в свою шикарну машину і пішла в шикарний ресторан зі своїм другом. Там, вона і її друг, замовили все, що їм подобалося. Вони їли трохи і залишили багато того, що вони замовили. Потім вона пішла оплатити рахунок. Обід обійшовся недорого, за рахунком всього 365 грн, вона дала 400 і залишила решту на чай.

Цей інцидент, можливо, був цілком нормальним для власника, але, дуже болючим для бідного продавця яєць…”

Суть в тому, що. Чому ми завжди показуємо, що у нас є сила, коли ми купуємо у нужденних? І чому ми даруємо тим, хто навіть не потребує нашої щедрості?

Я колись прочитав у Лі Куан Ю (прем’єр-міністр Сінгапуру): “… мій батько купував прості товари у бідних людей за високими цінами, навіть не дивлячись на те, що він їм не потрібен. Іноді він навіть звик платити за них . Я був стурбований цим і запитав його, чому він це робить? Тоді мій батько відповів з гідністю: “Це благодійність, дитино“.”

Коли в піцерії Ви залишаєте 20-30 грн на чай (так прийнято!) .. то пам’ятайте про це, коли біля базару проходите повз бабусь з пучком петрушки або кропу за 3-5 грн.

Робіть добрі справи тихо і можливо колись нашим дітям не буде соромно за нас…

Джерело: Facebook